ГОЛОДОМОР ЯК ГЕНОЦИД: ДИСКУСІЯ ПРО КВАЛІФІКАЦІЮ ПОДІЇ

У Рівненському Інституті Київського університету права НАН України 27 листопада 2023 року відбулася академічна подія – студентський круглий стіл «Голодомор як геноцид: дискусія про кваліфікацію події», присвячений вшануванню пам’яті Голодомору, ініційований Юрієм Козарем, доктором юридичних наук, професором, професором кафедри загальнотеоретичних правових та гуманітарних дисциплін за участі студентів та провідних науковців Луганського державного медичного університету і Кам’янець-Подільського податкового інституту.

Важливу роль у цьому заході відіграв Олександр Комарніцький, доктор історичних наук, професор, академік Національної академії наук вищої освіти України, який задав тон для всіх наступних дискусій, адже ретельно досліджував  проблеми студентства в умовах формування тоталітарної системи у 20-30-ті рр. ХХ ст.

Змістовною була доповідь Віктора Ткачука, кандидата юридичних наук, доцента, завідувача кафедри спеціальних юридичних дисциплін, який глибоко розкрив питання кримінально-правової кваліфікації Голодомору як геноциду української нації.

Зі вступним словом виступив Іван Вєтров, директор Рівненського інституту Київського університету права НАН України, наголосивши на проблемі досить  тривалого визнання світовою спільнотою Голодомору в Україні та висловив сподівання на те, що саме майбутні юристи, окрилені жагою справедливості, доведуть справу до логічного завершення.

Презентацію студентських виступів розпочав студент 5-го курсу Луганського державного медичного університету Олег Дегтярьов про одну з ключових проблем, пов’язаних із Голодомором та наслідків, які відгукуються донині «Міжнародна реакція на Голодомор: Чому світ мовчав?».

Цікаві дослідження представили студенти Рівненського інституту Київського університету права НАН України та Кам’янець-Подільського податкового інституту представили.

Від Рівненського інституту КУП НАНУ:

1. Іванна Ярошик, студентка III курсу, у темі «Голодомор 1932–1933 років – трагічна сторінка в історії українськоїнації: геноцид українського народу» висвітлила Голодомор не лише, як історичний факт, але й як свідчення злочину проти людяності.
2. Михнюк Дар’я, студентка III курсу, – «Голодомор як історична травма» – про вплив Голодомору на колективну пам’ять та ідентичність українського народу.
3. Поліна Щур, студентка III курсу, презентувала тему «Переосмислення Голодомору в реаліях теперішнього часу» про сучасне сприйняття Голодомору та його значення в контексті сучасних викликів.
4. Ірина Мельник, студентка III курсу зосередилася Голодоморі як засобі політичного та етнічного репресування в темі «Голод як зброя проти українців».

Від Кам’янець-Подільського податкового інституту:

1. Юзько Іван, студент 2 курсу коледжу, презентував дослідження на тему «Праця Іллі Шульги ²Голод на Поділлі² як джерело до вивчення подій Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. на території краю», проаналізувавши історичні джерела та їх внесок у вивчення Голодомору.
2. Августінова Ангеліна, студентка 2 курсу коледжу, представила роботу на тему «Проблема Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. на сторінках праць історика-аграрника Івана Рибака» про важливість історичних документів у розумінні Голодомору.
3. Антоняк Богдана, студентка І курсу, підкреслила далекосяжні наслідки Голодомору на демографічну ситуацію в Україні в темі «Демографічні наслідки Голодомору-геноциду українського народу».
4. Поляков Максим та Колісник Валентин, студенти 4 курсу, обрали для своїх доповідей важливі аспекти Голодомору: «Визнання Голодомору як геноциду українського народу» та «Проблема висвітлення питання Голодомору за кордоном» відповідно. Ці доповіді відкрили нові перспективи у розумінні та міжнародному визнанні Голодомору.

Цей круглий стіл став не тільки місцем для глибокої рефлексії про минуле, але й платформою для активного залучення молоді до дослідження історії. Він демонструє важливість усвідомлення історичної пам’яті та її ролі у формуванні громадянського суспільства, підкреслюючи значення академічної спільноти в цьому процесі. Захід підтвердив, що історія не просто набір фактів минулого, а живий діалог між поколіннями, який формує наше бачення майбутнього.