«Азовсталь. Світло переможе»- фотовиставка Дмитра Козацького в стінах РІ КУП НАНУ
До Дня знань в холі
Рівненського інституту Київського університету права НАН України розгорнулась
виставка світлин Дмитра Козацького з
позивним «Орест», якого назвали «Очима
Азовсталі». У вітальному слові директор РІ КУП НАНУ Володимир Леонович Якимчук
розповів присутнім про автора, про те,
що виставка раніше була презентована в багатьох знакових місцях країни,
зокрема на рідній для автора Житомирщині та Рівному, адже до війни Дмитро
навчався в Острозькій академії. До нас же прибула з м. Шепетівка Хмельницької
області.
Ці фото відкрили очі
всьому світу на безпрецедентні мужність, відвагу і жертовність наших Воїнів,
які ціною власного життя рятували дітей та жінок, ділилися останніми крихтами хліба та краплями
води, попри нестерпний біль ішли в бій. На своїй сторінці в соцмережах перед
виконанням крайнього наказу хлопець попросив відправити його світлини на
фотоконкурси. Прохання виконали і його
роботи облетіли усі міжнародні медіа і сайти, розповідаючи світові правду про
оборону заблокованого російськими окупантами міста та подвиги його героїчних
українських захисників і захисниць.
Куратором виставки у нашому
місті є знаний рівненський фотограф Олександр Харват, який із Петром
Подольцем – головою Рівненського обласного осередку Національної спілки
художників України, Віктором Гвоздинським – головою комітету з культури, мистецтва
і духовності Громадської координаційної ради Рівненської області, Олександром
Булигою – директором Рівненського обласного краєзнавчого музею та Миколою
Федоришиним – заслуженим працівником культури , першим директором
культурно-археологічного центру «Пересопниця» завітали до Рівненського
інституту Київського університету права НАН України аби відкрити фотовиставку.
У своїх виступах кожен нагадував
про необхідність донести всьому світові про українських військовополонених (Дмитра
Козацького разом із побратимами евакуювали із «Азовсталі» і нині вони в
російському полоні) та черговий злочин Росії – теракт в Оленівці, коли було
вбито понад 50 українських захисників.
А Микола Васильович
Федоришин поділився власним болем та щирою надією на визволення з полону свого 24-
річного внука Андрія, який теж ніс службу та був поранений у підвалах «Азовсталі».
Дмитру Козацькому та його побратимам, що знаходяться у
рашистському полоні, важлива наша підтримка, навіть така – на
культурно-мистецькому фронті. Ми маємо про це говорити, нагадувати світу про
оборонців Маріуполя та їхній героїзм, адже « Азовсталь» – це
ще не минуле. Це історія, яка триває просто зараз. Захисники Маріуполя досі в
російському полоні. Ми не маємо права про них забувати.
Впевнені, що світлини
не залишать байдужими жодного студента нашого інституту і кожен на своєму місці
всіма доступними засобами наближатиме Перемогу.
Слава Україні! Героям
слава!