День Святого Валентина в КУП НАНУ
Київський університет права НАН України відсвяткував День Святого Валентина!
День Святого Валентина, Валентинів День – свято ніжності та кохання. Не тільки для жінок, не тільки для чоловіків, а для всіх, хто любить, для всіх, хто закоханий.
День Святого Валентина поширений як серед студентів так і серед співробітників університету, адже у цей день кожен мав змогу, подарувати “Валентинки” у вигляді сердець, з якнайкращими побажаннями, визнаннями в любові, пропозиціями руки і серця або просто жартами. Допомогти зберегти анонімність «Валентинки» допомогла «Пошта Святого Валентина», яка традиційно працювала з самого ранку до вечора та кропітка робота студентів переодягнених в крилатих ангелів Купідонів, задача яких була швидко і правильно доставити до адресата «Валентинку».
Окрім “Валентинок” студенти дарували своїм коханим троянди (оскільки вважається, що вони символізують любов), цукерки-сердечка і інші предмети із зображеннями сердець, птахів, що цілуються, і, звичайно, справедливо визнаного символу Дня Святого Валентина – маленького Купідона.
Існує безліч легенд, пов’язаних з ім’ям Святого Валентина – “винуватця урочистостей” свята.
Одна з них свідчить, що Валентин жив у III столітті н.е. у римському місті Тернії. У цей період Римом правив імператор Юлій Клавдій II, який прагнув завоювати світ. Але на заваді постала проблема – брак вояків у римській армії. Причиною Клавдій почав вважати шлюб, який вимагав від чоловіка залишатися біля сім’ї та піклуватися про дружину і дітей, а тому заборонив обряд вінчання. У кожному неодруженому чоловікові імператор бачив потенційного солдата, який був зобов’язаний вірою і правдою служити заради збагачення свого господаря.
Священик (за іншими даними – єпископ) Валентин не став зважати на імператорську заборону і почав таємно вінчати закоханих, мирити посварених, писати любовні листи на прохання легіонерів і дарував закоханим парам квіти. Зберегти в таємниці своє заняття Валентину не вдалося, тому що слава про його великодушність поширилася всією територією Римської Імперії. Чутки про діяння Валентина дійшли й до Клавдія, за наказом якого 269 року н.е. Валентина взяли під варту, і незабаром був підписаний указ про його страту. Перебуваючи під вартою, молодий Валентин закохався у доньку тюремника. Красуня була незрячою, але Валентин мав здатність зцілювати, тому, користаючи зі своїх знань медицини, вилікував кохану від сліпоти.
14 лютого Валентин попросив у тюремника письмові приладдя й написав своїй коханій прощального листа із освідченням у коханні. Наприкінці листа він написав: «Твій Валентин». За іншими джерелами, донька тюремника сама покохала Валентина, але він, давши обітницю безшлюбності, не міг відповісти взаємністю на її почуття. Лише у ніч перед стратою, тобто 13 лютого, він надіслав їй зворушливий лист-зізнання. У 496 році Папа Римський Геласіус оголосив 14 лютого Днем Святого Валентина. Так цей день почали відзначати як день усіх закоханих.