Крути: 1918. Шлях честі. Віртуальна книжкова виставка Рівненського інституту КУП НАНУ

«Крути! Крути! Це за батьківщину
стати муром, шанцем душ і тіл.
Крути! Крути! Мужньо, воєдино
прямувати в найсвятішу ціль».

Богдан-Ігор Антонич

29 січня 1918 року відбулася трагічна подія в українській історії – бій під Крутами. На захист Української Народної Республіки добровільно стали київські студенти, гімназисти та юнаки військової школи. За 130 км від Києва юні звитяжці ціною власного життя зупинили на кілька днів наступ більшовицької армії під проводом полковника Муравйова. На залізничній платформі в Крутах перебувало до 520 українських воїнів, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Росіян було вдесятеро більше, вони мали бронепотяг та артилерію. Незважаючи на перевагу противника, хлопці не лише мужньо витримали сам бій, а й завдали росіянам суттєвих втрат. Бій під Крутами закінчився організованим відступом українських частин. Щоправда, у сутінках, бійці однієї зі студентських чот (до 30-ти осіб) заблукали та вийшли на станцію Крути, вже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків розстріляли. Наймолодшим полеглим було лише 16 років.

Після розстрілу більшовики не дозволили поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.

Коли 1919 року більшовики знову захопили Київ, вони не пропустили нагоди ще раз поглумитися над юними звитяжцями, але вже мертвими. Їхню могилу було зрівняно з землею, а в 30-х роках XX ст. ліквідували й кладовище на Аскольдовій могилі. Місце поховання поглинув парк, а їхній подвиг – морок забуття.

Вшанування Героїв бою під Крутами розпочалися лише напередодні проголошення незалежності України. 29 січня 1991 року з ініціативи Народного руху України, Студентської спілки в Крутах було встановлено березовий хрест та відбувся перший невеличкий громадський мітинг.

У 2006 році на місці бою було урочисто відкрито пам’ятник: насипаний пагорб заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону та Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут». У 2008 році меморіал доповнили сімома вагонами і відкритою залізничною платформою військового ешелону, які встановили на рейках.

У 2012 році на Аскольдовій могилі замінили дерев’яний хрест на виготовлений із каменю «Козацький хрест», що має форму гранітного хреста з тризубом, на якому розміщено цитату з Євангелія від Івана «Найбільша любов – життя покласти за друзів».

Бій юних звитяжців став символом хоробрості молодого покоління в боротьбі за незалежність України та знаменував усвідомлення права жити на власній землі та святого обов’язку – боронити її.

Добірка книг, присвячених подвигу Героїв Крут:

Герої Крут. Лицарський подвиг юних українців 29 січня 1918 року. Дрогобич : Відродження, 1995. 347 c.

У збірці зібрані спогади учасників бою під Кругами, статті та виступи щодо крутянських подій Михайла Грушевського, Дмитра Дорошенка, Сергія Єфремова, Євгена Маланюка, Людмили Старицької-Чєрняхівської, а також художні твори, присвячені Героям Крут.

«Українська революція 1917-1921: Подвиг героїв Крут»: матеріали наукових читань (24 січня 2008 р.). Київ : вид. ім. О. Теліги, 2008. 176 с.

Збірник містить матеріали наукових читань на однойменну тему, які відбулися 24 січня 2008 року у Ніжині. Статті присвячені проголошенню незалежності Української Народної Республіки, битві під Крутами, відображенню цих подій в історичній пам’яті українців та іншим подіям Української революції 1917-1921 років.

Бій під Крутами в національній пам’яті: збірник документів і матеріалів : Український інститут національної пам’яті. Київ : ДП НВЦ «Пріоритети», 2013. 288 с.

Збірник присвячений бою під Крутами 29 січня 1918 р. Містить архівні документи, спогади, фотодокументи, друковані видання, що показують особливості відбиття в національній пам’яті цієї події, формування культу Героїв Крут та заходи щодо їхнього вшанування.

Крути : січень 1918 року: документи, матеріали, дослідження, кіносценарій / упоряд. Я. Гаврилюк. Київ : Просвіта, 2008. 840 с.

До книги увійшли невідомі і маловідомі документи, матеріали, свідчення, спогади учасників бою під Крутами. адже тут кожне свідчення, кожне слово може мати значення, більшу або меншу вагу – як для знання про саму історичну подію, так і для уявлення про її резонанс у часі й просторі. Читач має можливість побачити широкий спектр свідчень та вражень, оцінок інтерпретацій. Збірник упорядковано у хронологічному порядку. Завершує видання кіносценарій «Крути».

Героїка трагедії Крут. Київ : Сергійчук М. І., 2008. 487 с.

У спогадах учасників студентського бою під Крутами, роздумах сучасників, поетичним і публіцистичним словом осмислюється героїка подвигу юнаків в ім’я України. Видання, матеріали якого подаються, як правило, в оригіналі, були друковані раніше тільки в еміграції й часто без повних імен авторів.

Маланюк Є. Крути: народини нового українця. Київ : Просвіта, 2015. 34 с.

Аналізуючи військово-політичну ситуацію зими 1918-го, критикуючи владу Центральної Ради, Євген Маланюк зазначає, що саме в той час народився тип «нового українця, який боронив свою Вітчизну зі зброєю в руках». І яким би не був цінним Четвертий універсал, яким 22 січня було проголошено незалежність України, він мало чого був би вартий, якби не бій української молоді під Крутами.

Сорока Ю. Бій під Крутами. Харків : Фоліо, 2017. 63 с.

Автор видання спробував зібрати докупи різноманітні інформативні джерела, спогади очевидців і судження історіографів, які стосуються подій, що відбулись 29 січня 1918 року в районі нікому невідомої станції Крути.

Розпочавши з огляду ситуації, яка склалась в охопленій революцією, а потім громадянською війною Російській імперії, спробував зрозуміти, що ж призвело до падіння УНР, і неупереджено поглянув на один з найбільш трагічних епізодів цього падіння – бій під Крутами.

Крути: збірка у пам’ять героїв Крут / упоряд.: Осип і Надія Зінкевичі. Київ : Смолоскип, 2008. 422 с.

До збірки увійшли найрізноманітніші матеріали. Це й історичні документи та статті, в яких розкривається хід та причини трагедії, і художні твори, але насамперед – публіцистика різних часів. Найцінніша частина книги – спогади нечисленних учасників бою, яким вдалося вижити. Багато матеріалів, узятих із важкодоступних діаспорних видань.

В’ятрович В. (Не)історичні миті. Нариси про минулі сто років. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. 176 с.

 Розуміти минуле, щоб впевнено дивитись у майбутнє! Це розповіді не про знайомі з підручників події минулого. Тут ідеться про ті, які можна назвати митями фокусування історії, коли в одній хвилині відбивається життя всього покоління. (Не)історичні миті, які лягли в основу цієї книжки, вихоплено з останнього століття української історії: потяг, що везе київських студентів під станцію Крути; хлопчик в українському селі, який вмирає від голоду 1933-го; останні бійці УПА в останній криївці; радянський концтабір…

Тур-Коновалов, К. Крути 1918 : кінороман. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. 224 с.

Січень 1918 року видався по-справжньому холодним. От-от на Київ мали рушити більшовицькі загони. Сини генерала контррозвідки УНР Андрій та Олекса опиняються серед оборонців залізничної станції Крути. Такі схожі, але й такі різні, обоє до нестями закохані у курсистку Софію, брати без роздумів рушили захищати Україну. Раптом стається непередбачуване: спалахує повстання на заводі «Арсенал». І на боротьбу із заколотом направляють елітні боєздатні частини. Супроти вишколеного війська Муравйова на станції Крути лишаються тільки необстріляні студенти і юнкери. Ходять чутки, що серед українських загонів є агент більшовиків, який передає інформацію «червоним». Андрій ще не знає, що йому добре відоме обличчя зрадника… Сто років тому, як і сьогодні, без страху та сумнівів вони підуть у бій захищати найдорожче.