(НЕ)ЗНАНИЙ МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ

У Рівненському інституті КУП НАН України 21 вересня 2023 року відбулася антилекція «(Не)знаний Михайло Грушевський» від вченої секретарки Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові Софії Легін
Оголошений напередодні жанр виступу містив неабиякий елемент інтриги, а тому студенти охоче підтримали запропонований  проект  і взяли у ньому активну участь. Лекція мала відбутися у змішаному форматі, однак, зважаючи на повторні тривоги цього дня, задля безпеки зустріч відбувалася онлайн, але число її учасників сягало сотні.

Передувала лекції демонстрація короткометражної стрічки «14 місць Михайла Грушевського у Львові», головний режисер якого – Роман Метельський, голова правління ГО «Українське Фотографічне Товариство» директор інтернет-ресурсу «Фотографії старого Львова» теж прибув на захід.
Прикметно, що авторка  дослідження обрала досить-таки продуктивний у сучасному науковому просторі біографічний метод дослідження, що дає можливість крізь призму буденної подієвості відстежити процес народження видатної особистості та вибудувати  її причинно-наслідкову послідовність. Щоб зняти ширму, що стільки років затінювала постать М.Грушевського для усього українства, Софія Легін  відкрила студентам маловідомі факти про життя відомого українця, розвінчала міфи, які побутують навколо постаті вченого та його родини. Закономірно, що основний план розповіді був присвячений львівському періоду. Саме у Львові  Михайло Грушевський  зустрів свою майбутню дружину, тут у  1902 році купив земельну ділянку і звів будинок на Софіївці, де зараз знаходиться його Меморіальний музей. Саме тут минула «золота пора» усієї сім’ї.

Відомо, що у 1905 році сім’я Грушевських протегувала першу українську виставку Івана Труша. Вдома у Грушевських щовечора збирались провідні українські науковці, митці та громадські діячі. І якщо політична та наукова діяльність Михайла Грушевського стала широко відомою за роки незалежності України, то постать його доньки Катерини – самобутньої дослідниці, етнографа, соціолога, фольклориста залишився поза увагою інтелектуальної спільноти. Тож розповідь про її долю викликала значний резонанс. Публікації Катерини Грушевської виходили у «Літературно-науковому віснику», «Народній волі» із підписом «Професорівна» або криптонімом «КГ». Як студентка правничого факультету, вона намагалася добре подати переваги політичного курсу Української Центральної Ради. Після того, як УНР припинила існування, уряд подався в еміграцію. В липні 1938 року Катерину заарештували. Вирок був суворим – заслання у Магаданську область в один із найстрашніших закутків із назвою «Тиха смерть». 

Гортаючи трагічні сторінки біографії великого українця, студенти намагалися віднайти ті особливі імпульси, які додавали йому снаги жити і боротися за історичну правду. Незавуальована постать Михайла Грушевського вразила кожного, хто долучився до наукової імпрези, модератором якої став директор інституту Іван Вєтров.

Запитання студентів стосувалися проблем особистісного самоздійснення у кризові історичні періоди, ролі сім’ї у становленні видатної особистості, творчого кола Михайла Грушевського тощо.
Попереду нові, не менш цікаві зустрічі і проєкти, які збагачуватимуть світогляд майбутніх юристів – про це домовився директор інституту зі львівськими краєзнавцями.

Відеофільм «14 місць Михайла Грушевського у Львові» можна переглянути за покликанням: https://www.youtube.com/watch?v=vEWwfLlJhGo