«Слово, що творить націю»: у бібліотеці інституту розгорнуто тематичну книжкову виставку

У читальній залі бібліотеки Рівненського інституту КУП НАНУ розгорнута тематична книжкова виставка «Слово, що творить націю», приурочена до Дня української писемності та мови.

День української писемності та мови був встановлений Указом Президента України в 1997 році. Цього дня також вшановують ченця Києво-Печерської лаври Нестора Літописця, який вважається першим українським істориком і письменником, котрий стояв біля витоків української писемності. Дослідники зазначають, що саме він є автором першої писемної історії українських земель — «Повісті минулих літ».

Українська мова є однією із слов’янських мов. Процес її формування розпочався в VI ст. і тривав до XVI ст. На шляху свого розвитку найбільших утисків вона зазнала у Московській державі, Російській імперії та за сталінського режиму.

Ще в 1627 році за наказом московського царя вперше було спалено книги, надруковані в Україні. В 1720 році Петро I взагалі заборонив книгодрукування українською мовою. Крім того, в освітніх закладах заборонялося викладання українською, а в церквах — виголошення проповідей. У XIX столітті Російська імперія почала забороняти навчання українською у школах та навіть спробувала замінити українську кириличну азбуку латиницею. У відомому циркулярі Валуєва тих часів писалося, що української мови «не було, немає й бути не може». Ще один, Емський указ, заборонив ввіз з-за кордону будь-якої українськомовної літератури. Тоді під заборону також потрапили українські сценічні вистави та друковані тексти народних пісень.

Разом з тим, справою популяризації мови зайнялася українська інтелігенція. Творцем сучасної української мови став Іван Котляревський, автор творів «Енеїда» та «Наталка Полтавка», які створені на основі живої народної мови. Згодом Тарас Шевченко довів своєю поезією, що українська мова є рівною іншим мовам.

У сучасній Україні робиться чимало, щоб рідну мову оберігати, вшановувати та розвивати. З кожним днем все більше людей бажають повернутися до мови своїх предків. Мова є, була і буде для українців символом свободи. І хоч за час свого існування українська пережила сотні циркулярів та указів, постанов і ухвал, розпоряджень та наказів про заборону, але вона вистояла! І тепер кожен, говорячи українською, наближає Перемогу!

Як зазначила завідувачка бібліотеки Ольга Дем’янчук, українська мова пройшла дуже непростий шлях становлення: «Нині мова є ще і зброєю, і про це варто пам’ятати».

Переглянути виставку можуть усі охочі, адже представлені матеріали допомагають глибше усвідомити роль рідної мови, її живий зв’язок із історією, культурою та традиціями народу, які є основою кожної самодостатньої нації і держави.

Ось уже протягом 27 років в Україні склалася традиція писати у День писемності та мови Радіодиктант національної єдності. У 2026 році його автором є український письменник і ветеран війни Артур Дронь. Читатимуть диктант учитель української мови Артур Пройдаков і співачка та волонтерка Даша Астаф’єва.