У рамках Міжнародного форуму з агрологістики в Рівненському інституті КУП НАН України відбувся Круглий стіл Нормативно-правове регулювання агрологістики

   Протягом 1-2 грудня в Рівному відбувся Міжнародний форум з агрологістики, на якому розглядалися економічні, соціальні, правові, агротехнічні проблеми становлення агрологістики в Україні та регіоні. Програма заходу була насичена, оскільки в перший день відбулися пленарні засідання, мозкові штурми, дебати, брифінги та серія круглих столів. Із шести круглих столів на базі Рівненського інститут КУП НАНУ відбувся також круглий стіл з проблем правового регулювання агрологістики, в якому взяло участь більше 30 учасників.    Особливістю Круглого столу було те, що він транслювався в режимі он-лайн на сайті: http://agrologistic.rv.ua . Учасниками Круглого столу стали науковці, працівники органів державної влади, оператори ринку, представники громадських організацій, аспіранти, магістри і студенти.    Агрологістика – один із найдинамічніших секторів агропромислового комплексу, який має значну перспективу, однак його розвиток стримує надмірне втручання держави в економічні процеси та слабкий розвиток ринкової інфраструктури. З багатьох аспектів українське законодавство на високому рівні регулює відносини з агрологістики, однак виникає низка проблем на рівні адміністративної та судової практики.  Модератором Круглого столу Юрієм Дюгом було визначено основні проблеми правового регулювання агрологістики: 1) формування оптових ринків; 2) якості адміністративних послуг; 3) аудиту та моніторингу земельних ресурсів та ринку продовольства; 4) ділової практики та гарантій забезпечення контрактів.

   Віце-президент еколого-аудиторської палати України Марія Бушинська звернула увагу учасників круглого столу на проблеми аудиту агропродукції, земельних ділянок, моніторингу стану родючості ґрунтів. Родючість ґрунтів є важливим чинником ефективності АПК і має бути системна робота по підтримці їх родючості, оскільки це один із ключових факторів конкурентоспроможності національної економіки України на міжнародному ринку.   У своїй доповіді експерт ЄС з питань розвитку аграрного ринку Яцек Аустен (Польща) охарактеризував проблему формування гуртового ринку в умовах перехідних економік та факторів, які впливають на законодавство та адміністративну практику у відповідній сфері національних економік. Експерт на основі порівняльного аналізу еволюції аграрних ринків країн ЄС, Латинської Америки та Австралії і США та власного емпіричного досвіду наголосив на ринковій природі гуртових ринків, для яких властива насамперед самоорганізація та саморегулювання. Тому держава має делікатно втручатися у ці процеси і такий вплив має бути якомога більше мінімізований.     На думку пана Аустена гуртовий ринок є важливим елементом ринкової інфрастуркутри, інструментом впливу держави на ділову активність. Експерт поділився власним досвідом роботи в якості консультанта щодо підготовки та реалізації державних програм формування гуртових ринків, зокрема, в якості експерта Світового банку.   Мінімізація втручання держави у діяльність гуртівень ґрунтується на тому, що гуртові ринки – це інструмент ринку, який не потребує якогось законодавчого регулювання, оскільки таке забезпечується через норми корпоративного права та практику укладання на ньому типових контрактів, опціонів тощо.   Один із представників операторів агроринку Олександр Левшук наголосив на якості адміністративних послуг при формуванні гуртових ринків. Адже їхня відсутність в Україні не дає змогу встановити дійсну ринкову ціну на агропродукцію, що є причиною зловживань на ринку, розбалансування і стагнації у суміжних галузях економіки (виробників та обробників агропродукції). Значна тривалість адміністративних процедур, їхня централізація, непрозорість техніки прийняття адміністративних рішень, надмірна кількість ліцензованих видів економічної діяльності є причиною низької ділової активності, зокрема низького рівня іноземних інвестицій в Україні в аграрну галузь.   Пан Левшук висловив сподівання, що з початку 2012 року у Рівному буде відкрито гуртовий ринок агропродукції. Аналогічні ринки функціонують ще у Києві, Донецьку, Маріуполі, Херсоні та Харкові. Досить динамічно також розвивається гуртівня «Шувар» у Львові, що зокрема пов’язано із близькістю до ЄС. Такі ж фактори та хороша транспортна мережа сприятиме розвитку гуртівні в Рівному.    Доцент Рівненського інституту КУП НАНУ Василь Дмитрук звернув увагу на те, що законодавство України не повною мірою враховує життєві реалії і воно спрямовано на захист інтересі в великих агрохолдингів, а тому існує дисбаланс щодо забезпечення інтересів малих підприємств та фермерських господарств. В якості шляхів посилення ділової активності для останньої категорії учасників агроринку вбачає розвиток агротуризму та зеленого туризму. В.Б. Дмитрук також наголосив на необхідності регулювання діяльності трейдерів на ринку зернових та стандартизації продуктів харчування.   Доцент, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Діана Бусуйок наголосила на проблемі аудиту ринку земельних ділянок та якості адміністративних послуг в аграрній сфері.   Завідувач кафедри конституційного та адміністративного права КУП НАНУ Сергій Штефан проаналізував проблему корупційних схем при здійсненні ділових операцій на аграрному ринку. На його думку, в Україні нерозвинута мережа гуртових аграрних ринків, а тому на ньому переважають спекулянти та перекупщики. Це є сприятливим середовищем для формування різного роду тіньових схем, чим викривлюється попит і пропозиція, а також ціна на ринку агропродукції. Також наголосив на проблемі розпаювання земель, оформлення земельних паїв у порядку спадкування, невиконання судових рішень про виділення земельних ділянок.   Доцент кафедри господарського права і процесу КУП НАНУ Валентин Сонюк наголосив на проблемі відсутності уваги до товаровиробників з боку держави. В умовах перехідної економіки та зміни структури виробництва зникли старі форми виробництва агропродукції на базі колишніх колгоспів і радгоспів, натомість сьогодні інфраструктура аграрного ринку не є до кінця сформованою.   Пан Яцек Аустен звернув увагу на проблемі регулювання статусу учасників агроринку та оподаткування. З цією метою рекомендує врахувати позитивний досвід в іноземному праві, зокрема, на прикладі страхових агентів продемонстрував, що Україні не потребується значних зусиль щодо адаптації цього досвіду до українських реалій. Головна перепона тут – в обмеженні ступеня втручання виконавчої влади у звичаї торгового обороту і ділову практику учасників агроринку.   Податкова політика має бути збалансована і диференційована. Як правило, податок на додану вартість у зарубіжних країнах є диференційованим, запровадження чого, із його власного досвіду, дає змогу отримувати більші надходження до державного бюджету (в окремих країнах такі надходження збільшувалися вдвічі саме за рахунок диференціації). Натомість, в Україні ставка ПДВ є надмірною і надто обмежує ділову активність. При цьому виникають істотні проблеми щодо повернення ПДВ при здійсненні зовнішньоторговельних операцій, що також негативно впливає на стан розвитку агроринку в Україні.   Висловив думку, що незалежно від країни, гуртові ринки функціонують за єдиними законами ринкової економіки і це не залежить від асортименту продукції чи структури аграрного виробництва.   Завідувач кафедри загальнотеоретичних дисциплін РІ КУП НАНУ Сергій Оверчук зазначив, що сьогодні відсутня політична воля щодо проведення реформ в аграрній сфері, що впливає на рівень розвитку агрологістики в Україні.    Пан Олександр Левшук зазначив, що держава має забезпечити лад у системі державних закупівель, однак це ускладнюється відсутністю належної ринкової інфраструктури, оскільки на багато товарних позиції відсутній об’єктивний механізм визначення цін в зв’язку із незначним обсягом біржових операцій.

   Суб’єкти господарювання також мають відповідально відноситися до планування своєї діяльності шляхом належного проведення маркетингових досліджень, прогнозування врожайності аграрної продукції та потреб у продукції тваринництва як в Україні, так і за кордоном. Слід враховувати, що на ці процеси впливає циклічна природа економічних процесів та співвідношення попиту і пропозиції. Насамкінець власники гуртових ринків мають самостійно піклуватися про гуртових операторів в усіх аспектах, включаючи розміри необхідних для них площ тощо.    Проблеми реєстрації бізнесу у контексті адміністративної реформи були розглянуті у доповіді завідувачки кафедри господарського права і процесу КУП НАНУ Світлани Юшиної. Основна проблема полягає в якості надання адміністративних послуг, лібералізації входження суб’єктів господарювання на агроринок через належний режим їх реєстрації та ліцензування діяльності, який би не посягав на сутність права на свободу підприємницької діяльності. З метою удосконалення якості адміністративних послуг і процедур необхідний моніторинг ефективності регуляторних актів, для чого слід розробити відповідні критерії та вносити корективи до них.    Також учасники круглого столу відповіли на низку запитань, які були задані його глядачами у режимі он-лайн.Конституційно-правові аспекти правового регулювання агрологістики стали предметом презентації керуючого справами РІ КУП НАНУ, доцента Михайла Савчина. У доповіді було підкреслено, що правове регулювання має відповідати вимогам верховенства права з метою недопущення надмірного обмеження та посягання на сутність права на свободу підприємницької діяльності. Законодавство має втручатися в економічну свободи лише з мотивів суспільної необхідності та на засадах співмірності із публічним інтересом, а також ґрунтуватися на об’єктивних законах ринкової економіки, яка передбачає самоорганізацію і саморегулювання ринку. За таких умов головними функціями держави є забезпечення свободи договору та гарантувати їх додержання у діловій практиці, права на доступ до незалежного і безстороннього суду, надання якісних і доступних адміністративних послуг.

   Висловив сподівання, що основні проблеми в агрологістиці можна подолати шляхом підтримки розвинутої ринкової інфраструктури, лібералізації адміністративних процедур і послуг, диверсифікації агрологістики на засадах соціально орієнтованої ринкової економіки. Насамкінець висловив думку, що за результати Круглого столу буде видано незабаром збірку доповідей і тез виступу його учасників і подякував їм за активну і плідну роботу.   На завершення Круглого столу модератор Юрій Дюг вручив його учасникам відповідні сертифікати. Учасники форуму висловили сподівання про поглиблення співпраці у галузі агрологістики, бо сплав науки і практики завжди дає плідні результати.