У РІ КУП НАНУ відбулася ХІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні проблеми гуманітаристики: світоглядні і правові підходи, комунікативні та педагогічні стратегії»

Вона засвідчила надзвичайну актуальність заявлених проблем та безперервність наукової традиції, яка склалася в інституті. Учасниками наукового форуму стали представники більш як двадцяти закладів вищої освіти України – доктори та кандидати наук різних галузей гуманітарної сфери, аспіранти, громадські діячі, волонтери, здобувачі вищої освіти. Відкриваючи конференцію,   ректор КУП НАНУ Юрій Бошицький зазначив, що  за умов посилення соціальної динаміки та турбулентності, формування нових викликів, сучасне суспільство потребує посиленої уваги до гуманітарних проблем, які ставлять інтереси людини в центр дослідницьких пошуків науковців. В такому аспекті об’єктно-предметне поле гуманітаристики значно розширюється і прагне охопити як проблеми внутрішнього світу людини, так і зовнішній простір, в якому людина взаємодіє із суспільством через різноманітні культурні зв’язки, практичну діяльність. 

Учасники конференції серйозно і стурбовано аналізували загрози та виклики, які нині сприймають гуманітарні науки. Зокрема, ішлося про те, що наявна криза гуманітарного простору суспільства в умовах збройного конфлікту ще більшою мірою засвідчує потребу захисту життя як фундаментального права людини

До виступів на пленарному засіданні були запрошені провідні фахівці гуманітарних наук України, зокрема: доктор соціологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії соціології  факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Судаков,  кандидат соціологічних наук, PhD. (соцiальна психологія), завідувачка лабораторії соціологічних та освітніх досліджень Київського національного університету імені Тараса Шевченка Вікторія Лапіна («Гуманітарні наслідки соціальних суперечностей зміни поведінкових стратегій громадян України в умовах війни»), доктор філософських наук, професор, професор кафедри міжнародних відносин і політичної філософії Харківського національного економічног  університету імені Семена Кузнеця Михайло  Требін «Цифрова гуманітаристика як явище цифрової епохи», кандидат історичних наук, доцент кафедри методики викладання й змісту освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Петро Долганов (Презентація книги “Життя та загибель єврейської громади Здолбунова»), к. філос. н.,  доцентка кафедри філософії та культурології НУВГП Оксана Сарнавська («Академічна доброчесність в особистостях»), к. філос. н., доцентка кафедри журналістики та українознавства НУВГП Світлана Гуменюк («Варіанти культурної взаємодії закладів вищої освіти на українських землях поч. ХVIIcт.»), доктор історичних наук, професор, професор кафедри міжнародних відносин та стратегічних студій Національного авіаційного університету Сергій  Троян, доктор історичних наук, професор, директор Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Алла Киридон («Сучасні медіа як засіб формування культури нового типу»), голова ради роботодавців Навчально-наукового інституту права НУВГП,  голова Рівненської обласної територіальної виборчої комісії Василь Курилас («Особливості адміністративно-правового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану»), магістр державного управління, начальник служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради (2008-2023) Андрій Міщеня.

 Попри сигнали тривоги і виття сирен, конференція усе ж відбулася.  У  ній також взяли активну участь студенти РІ КУП НАНУ: Юрій Кундицький, Владислава Стецюк, Ілона Бондар, Ірина Селецька, Вікторія Гладій, Ангеліна Бобік, Максим Шеремет, Олександр Чепурних, Анастасія Тарасенко, Анастасія Мартинчук, Дарія Купчинська, Надія Тимошенко, Олександра Томашевська, Дарія Блищик Світлана Шаповалова, Іра Лук’янчук Ангеліна Алексейчук, Даниїл Майструк, Віталій Ясковець Уляна Парфенюк та ін.

За результатами широкої дискусії учасники конференції дійшли спільної думки про те, що подальший соціокультурний розвиток України безпосередньо пов’язаний із формуванням нової гуманітарної парадигми, засадничими принципами якої має стати антропоцентрична складова, яка визначає стратегію розвитку гуманістичного змісту сучасних процесів, що скеровані на формування цілісної особистості, її здатності до креативної діяльності.