Новий кримінальний процесуальний кодекс України – об’єкт обговорення у Рівненському інституті КУП НАН України

     У рамках Всеукраїнського тижня права 13 грудня 2012 року в м. Рівне відбувся круглий стіл на тему: «Проблеми реформування системи кримінальної юстиції в умовах набрання чинності новим КПК України». У ньому взяли участь представники суду, прокуратури, адвокатури, правоохоронних органів та науковці.
     Співорганізаторами наукового заходу стали кафедра загальнотеоретичних правових дисциплін Рівненського інституту КУП НАН України та Рівненська обласна організація Асоціації українських правників.
     Предметом  обговорення були проблемні питання практичної реалізації норм нового Кримінального процесуального кодексу України, а саме:  загальні засади кримінального провадження; суд, сторона обвинувачення та сторона захисту: проблемні питання процесуального статусу; процесуальні джерела доказів за новим Кримінальним процесуальним кодексом України.

     З привітальним словом до учасників «круглого столу» звернувся модератор заходу, завідувач кафедри загальнотеоретичних правових дисциплін РІ КУП НАН України, голова Рівненської обласної організації Асоціації українських правників, к.ю.н. Сергій Володимирович Оверчук, який зазначив, що набрання чинності новим КПК України також вимагає реформування  і системи всієї кримінальної юстиції. Новели процесуального законодавства у процесі їхньої практичної реалізації викликали багато спірних питань, вирішити які можна шляхом їх спільного обговорення, узагальнення юридичної практики та прийняття відповідних рекомендацій. С.В. Оверчук окреслив коло найбільш гострих проблем, пов’язаних із прийняттям процесуального кодексу, серед яких: деформація повноважень правоохоронних органів, реалізація участі народу у здійсненні правосуддя, забезпечення змагальності сторін, впровадження інституту слідчого судді.
     Суддя апеляційного суду Рівненської області, доцент РІ КУП НАН України Володимир Ярославович Іващук у своїй доповіді на тему «Запобіжні заходи за новим КПК України» акцентував увагу присутніх на обставинах, що беруться до уваги  при обранні запобіжного заходу та підставах його застосування. Він також наголосив на необхідності врахування у правозастосовній діяльності органів кримінальної юстиції практики Європейського суду з прав людини, що дозволить подолати прогалини у новому процесуальному законодавстві.
     Озвучені В.Я. Іващуком матеріали судової практики з цих питань викликали активну дискусію, оскільки  застосування нового КПК України представниками суду, адвокатури та правоохоронних органів виявила низку аналогічних проблем.

     Так, начальник слідчого відділу Рівненського міського відділу УМВС України в Рівненській області В’ячеслав Анатолійович Фесюк окреслив проблеми практичної реалізації ухвал про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, технічне забезпечення яких для правоохоронних органів до цього часу не вирішено.
     У доповіді адвоката, доцента РІ КУП НАН України, к.ю.н. Артура Гагіковича Мартіросяна були висвітлені проблеми правового статусу захисника за новим КПК України. Зокрема, він розкритикував монополізацію юридичних послуг адвокатами, що, на його думку, суперечить рішенню Конституційного Суду України № 12-рп/2000 від 16.11.2000 р. Чимало уваги учасниками «круглого столу» було приділено Єдиному реєстру адвокатів України, зокрема, проблемі підтвердження факту включення адвоката до цього електронного ресурсу.
     Заступник начальника слідчого управління УМВС України в Рівненській області, підполковник міліції Вадим Анатолійович Приймак зосередив увагу на найбільш проблемних питаннях досудового розслідування, які викликані набранням чинності новим КПК України. Він наголосив на  необхідності врегулювати на законодавчому рівні розгляд слідчим суддею клопотань про проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій «невідкладно», зокрема, такої невідкладної процесуальної дії  як огляд житла чи іншого володіння особи (ч. 2 ст. 237, ч.ч. 2, 3 ст. 234 КПК України). Ефективність досудового розслідування, на думку В.А. Приймака, може бути підвищена шляхом удосконалення та спрощення процедури затвердження клопотань слідчого як у прокурора, так і у слідчого судді. Необхідна також автоматизація робочого місця слідчого за допомогою спеціальних комп’ютерних програм, які оптимізують та підвищать ефективність складання процесуальних документів.

     Старший прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримки державного обвинувачення прокуратури Рівненської області Олександр Костянтинович Станкевич розкрив особливості статусу прокурора у кримінальному процесі згідно нових вимог законодавства. Присутні науковці відзначили невідповідність встановлених кодексом повноважень прокурора на стадії досудового розслідування конституційним функціям прокуратури.

     Інформаційне повідомлення про створення Рівненського обласного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги озвучила завідувач сектора правової роботи, правової освіти, реєстрації нормативно-правових актів Головного управління юстиції у Рівненській області Рита Юріївна Назарчук. Присутні ознайомилися з результатами проведеного конкурсу адвокатів, види правових послуг та порядок надання безоплатної правової допомоги новоствореним центром.

     Зміст висновку експерта за новим Кримінальним процесуальним кодексом України розкрив у своїй доповіді старший викладач кафедри правосуддя та кримінально-правових дисциплін Інституту права ім. І. Малиновського Національного університету «Острозька академія» Сергій Йосипович Гонгало.  Він, зокрема, зазначив, що надмірна деталізація положень п. 5 та п. 6 ст. 102 КПК є недоречною, оскільки вони охоплюються вимогами криміналістичних методик щодо проведення окремих (конкретних) видів експертиз. С.Й. Гонгало також відзначив, що проблему оцінки висновку експерта, як процесуального джерела доказів, можна  вирішити шляхом допиту експерта в суді ст. 356 КПК. Гарячу дискусію викликала проблема незалежності судового експерта та його допиту в суді.

     У своєму виступі доцент Рівненського інституту КУП НАН України Богдан Андрійович Шолудько зупинився на проблемних питаннях судової експертизи як засобу забезпечення змагальності сторін у кримінальному провадженні. Зокрема, він підняв проблему витрат, пов’язаних із залученням спеціалістів, перекладачів та експертів при наданні безоплатної правової допомоги (ст.ст. 120, 122 КПК України).

     Різнобічний підхід представників судових, правоохоронних та правозахисних органів до аналізу нового КПК України дав можливість об’єктивно оцінити як позитивні моменти цього кодексу, так і недоліки, які належить усунути у майбутньому. Активність учасників обговорення була дуже високою, що дозволило зробити висновки з багатьох проблемних питань кримінального процесу.

     У процесі обговорення учасники  круглого столу  дійшли спільної думки про необхідність вдосконалення нового Кримінального процесуального кодексу України. За результатами дискусії прийнято рекомендації органам влади, науковим установам з конкретними пропозиціями наступних кроків реформування системи кримінальної юстиції та кримінального процесу, зокрема:

– необхідно прискорити реформування системи органів кримінальної юстиції, що дозволить реалізувати позитивні зміни у процесуальному законодавстві та нівелювати реліктові залишки радянського механізму кримінального переслідування;

– збалансувати повноваження органів кримінальної юстиції, враховуючи положення Конституції  України, зокрема, щодо функцій прокуратури;

– більш широке застосування судової практики Європейського суду з права людини у кримінальному проваджені сприятиме реалізації прав людини в Україні;    

– терміново вирішити питання технічного та методичного забезпечення застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту;

– впорядкувати роботу Єдиного реєстру адвокатів України та визначити порядок підтвердження факту включення адвоката до ЄРА України;

– закріпити в ч. 2 ст. 237 КПК право проводити огляд житла чи іншого володіння без ухвали слідчого судді за наявності добровільної згоди власника або особи, у володінні якої знаходиться об’єкт огляду з наступним повідомленням слідчого судді упродовж 24 годин.

– перспективи подальшого розвитку національного законодавства вбачаються у впроваджені класичної, двоколегіальної моделі суду присяжних, що дозволить повною мірою реалізувати закладений в інституті присяжних потенціал;

– норми нового КПК України потребують подальшого опрацювання з метою удосконалення положень, що стосуються порядку призначення експертизи, висновку експерта та допиту експерта у суді;

– провести автоматизацію робочого місця слідчого за допомогою спеціальних комп’ютерних програм та локальних каналів зв’язку, які оптимізують та підвищать ефективність складання процесуальних документів.