Студенти першого курсу відвідали культурно-археологічний центр «Пересопниця»

Екскурсія відбулася 20 жовтня 2016 року в рамках проекту «Пізнай свій край», що діє під патронатом ректора Юрія Бошицького. Студентів супроводжували куратори груп  першого курсу Світлана Леонідівна Повзун та Ганна Петрівна Дикун.

Уже традиційними стали поїздки студентів  до с. Пересопниця, де тісно переплелись шляхи минулого і сучасного.  У Х-ХІІІ ст. Пересопниця була удільним князівством Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Місто зруйновали монголо-татари у ХІV ст. Вцілілим залишився лише княжий некрополь – Пречистенський православний чоловічий монастир. Саме у цьому монастирі протягом 1557-1561 р.р. було створено шедевр ренесансної культури – Пересопницьке Євангеліє, перший повний переклад із староболгарської мови на давньоукраїнську Святого Письма. 

Музей-пантеон у Пересопниці має форму свічки. Над входом відвідувачів зустрічають статуї двох ченців, що переписують Святе Письмо. На першому поверсі розташовано краєзнавчий музей, що розповідає про історію та культуру цього краю. Студенти мали змогу розглянути речі, які археологи знайшли під час розкопок на місцевому полі. За склом лежать срібні та мідні натільні хрестики, пряжки, воїнські нагрудні значки, жіночі прикраси, наконечники стріл, списів та бойові сокири. Найдавніші знахідки датуються ще кам’яним віком. Посеред зали освітлено макет Пересопниці княжої доби. Можна роздивитися селян у дерев’яних будиночках, вартових на вежах, дружинників у садибі та їхніх коней. Таким городище було за часів Київської Русі.

 На другий поверх студенти піднімалися вузькими гвинтовими сходами. На заскленій кафедрі вони побачили точну копію Пересопницького Євангелія ? факсимільне видання у шкіряній палітурці. Сьогодні ця духовна святиня українського народу набула значення політичного символу нації, адже на Пересопницькому Євангелії під час інавгурації присягають президенти України.

Особливу увагу під час екскурсії було зосереджено на  історії  створення Євангелія, замовником якого стала волинська княгиня Анастасія Юріївна Заславська Гольшанська Дубровицька. Робота над перекладом розпочалась 15 серпня 1556 року в Ізяславі Хмельницької області, а завершилася 29 серпня 1561 року в Пересопниці. Книга містить 482 аркуші тексту, написаного на пергаменті, її  вага – 9,3 кг. Виконували роботу двоє монахів – Михайло та Григорій у родовому монастирі пересопницьких князів часів давньоруської держави у Пересопниці. Після зруйнування Пречистенського монастиря у 1630 року  Євангеліє зберігалося у Клеванському замку, м. Зв’ягелі, Печерському  монастирі у Києві.

 У 1701 році гетьман Іван Мазепа подарував книгу Переяславському кафедральному собору, де її використовували під час богослужінь аж до 1799 року. Сьогодні оригінал манускрипту зберігається у Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського. 

На території  культурно-археологічного центру «Пересопниця» також існує музей історичної реконструкції «Садиба княжого дружинника ХІІ ст.» та відтворено гончарну піч ХІІ ст.( автор реконструкції А.Оленич). Саме тут студенти мали змогу відчути себе жителями середньовіччя та сфотографуватись. Завершилась екскурсія куштуванням смачного кулешу та узвару, приготованого працівниками центру.