Студенти РІ КУП НАНУ зустрілися із директором культурно-археологічного центру «Пересопниця» М.В.Федоришиним

     Прикметно, що зустріч була ініційована ректором КУП НАНУ Ю.Л.Бошицьким і проходила у нещодавно відкритій аудиторії ім. О. Малиновського. Студенти отримали можливість познайомитися з неординарною особистістю, справжнім подвижником своєї справи М.В.Федоришиним, котрий доклав немало зусиль, аби «Пересопниця» зазвучала.
     За писемними джерелами виділяються два періоди, коли Пересопниця відігравала помітну роль в історії України. Про перший період розповідають літописи, він датується ХІ-ХІІІ ст. В цей час Пересопниця була одним з двох головних міст Погориння, центром удільного князівства. Літописи повідомляють, що в середині ХІІ ст. місто мало надійні укріплення. Княже місто, як і багато інших волинських міст, було зруйноване монголо-татарами у ХІІІ ст. під час походу військ Батия на захід.
     З православним монастирем Різдва Пречистої Богородиці пов’язаний другий період історії Пересопниці, який відноситься до литовсько-польської доби 2-ї пол. ХV – поч. ХVІІ ст. В цей час село Пересопниця було відоме,перш за все,завдяки розташованому тут монастирю, в якому протягом 1557-1561 рр. було створено видатну пам’ятку української ренесансної культури – Пересопницьке Євангеліє. Над текстом Пересопницького Євангелія працювали пересопницький архімандрит Григорій та писець Михайло Василевич із Сянока, про що є свідчення у самому рукописі. Це не лише один із найвідоміших європейських перекладів Святого Письма ХVI ст. рідною мовою, шедевр рукописного мистецтва, за красою й багатством оформлення якому немає рівних, а й символ державності. Адже на книзі складають урочисту присягу президенти України.

     На сьогодні про багату історію Пересопниці свідчить лише величезне городище з рештками земляних укріплень княжої фортеці. Археологічні знахідки на цій території дозволяють стверджувати, що Пересопницьке городище у ХІІ-ХІІІ ст. було ядром княжого міста і його дитинцем. На північній окраїні села знаходиться урочище «Пастівник», вивчення пам’яток якого розпочалося ще у ХІХ ст. Тут було нараховано понад 170 курганів. До нашого часу курганні могильники повністю зруйновані.
     Культурно-археологічний центр «Пересопниця» нині демонструє один з небагатьох прикладів презентації археологічної спадщини у вигляді музейного парку з елементами археодрому, тут звели муляж садиби та фортифікаційної споруди того часу, історичні реконструктори в новоствореній давньоруській майстерні побудували старовинну гончарну піч. На теренах Пересопниці працює постійно діюча археологічна експедиція.

     Над входом до будівлі височіють скульптури авторів Першокниги – пересопницького архімандрита Григорія та ченця Михайла Василевича.
     До складу «Пересопниці» входить й дерев’яна Миколаївська церква, розташована в західній частині давньоруського городища. Споруджена в XIX ст. на місці більш давнього храму, що існував ще за часів розквіту Пересопницького монастиря Різдва Богородиці в XVI ст. Побутує думка, що цей монастир у ХІІІ ст. заснував князь Мстислав Німий, який володарював у Пересопниці 30 років. За однією з версій, Миколаївська церква розташована на тому місці, де знаходився Пересопницький монастир. Адже саме тут науковці виявили залишки фундаменту невідомої споруди.

     Однієї з пам’яток княжої Пересопниці є кам’яний хрест. Він знаходиться в урочищі Пастівник. Під час археологічних досліджень тут виявили рідкісні поховання з кам’яними надмогильними плитами ХІІ-ХІІІ століття. Так у той час хоронили лише шанованих та заможних людей. Науковці припускають, що тут спочивають місцеві мешканці, які полягли у 1223 році під час битви з монголо-татарами на річці Калка. Незважаючи на героїзм, руські воїни, серед яких були й люди Пересопницького князя Мстислава Ярославовича Німого, зазнали поразки. Тож князь міг привезти тіла своїх дружинників на рідну землю, щоб поховати їх тут.
     Популяризація історико-культурної спадщини Пересопниці відбувається й за допомогою новітніх форм музейних комунікацій. Передусім це фестивалі, які культурно-археологічний центр «Пересопниця» проводить двічі на рік: взимку це слов’янський фестиваль «Коляда», влітку відбувається археологічний Grand-фестиваль «Русь пересопницька».

     Надзвичайно вразила студентів історія мандрів Першокниги та її повернення на батьківщину.

      А ще  М.Федоришин  запросив студентів  стати учасниками найсправжнісіньких «бойових дій», одягнути зброю того часу, взяти участь у лицарських турнірах, стрільбі з лука, арбалета, метанні списа, покататися  верхи на конях, на возах.
Отож, попереду цікава подорож. У Пересопницю!